Previous Entry Share Next Entry
(no subject)
xyu
http://www.ji.lviv.ua/ji-library/barthes/barthes.htm

Щоб написати цей твір на любовну тему, ми змонтували докупи фрагментии різного походження. Дещо – від систематичного читання («Вертер» Ґьоте). Дещо – від нав’язливого перечитування («Бенкет» Платона, Дзен, психоаналіз, деякі містики, Ніцше, німецькі Lieder (Пісні. – Прим. перекл.). Дещо – з прочитаноговипадково. Дещо – з дружніх бесід. Нарешті, дещо – з мого особистого життя.

. Фігури

Dis-cursus – це первинно дія, «бігати туди-сюди», це хода назад і уперед, «демарш», «інтриги». Закоханий насправді не перестає подумки шарпатися, закручувати все нові інтриги і демонструвати демарші супроти самого себе. Його дискурс – це кожного разу ніби напад мовлення, викликаний якоюсь дрібною, випадковою нагодою.

Можна назвати ці уламки дискурсу фігурами. Слово це варто тлумачити не у риторичному, а радше у гімнастичному чи хореографічному сенсі. Тобто, у грецькому розумінні: scБma– це не «схема», а дещо істотно життєвіше: жест тіла, схоплений у русі, а не спостережений у спокої: такими є тіла атлетів, ораторів, статуй – те, що у напруженому тілі можна унерухомити. Таким є і закоханий, що підвладний своїм фігурам: він викладається у якомусь напівбожевільному спорті, він віддається, як атлет; він промовляє, як оратор; він захоплений, зачарований своєю роллю, як статуя. Фігура – це закоханий у праці.

?

Log in