Сергій Кабуд ( Кий ) (xyu) wrote,
Сергій Кабуд ( Кий )
xyu

забужко.тьфу. яке хваміліє така й пісяніна:

читати це неможливо.

ця тупа дура не може навіть крапок розставити в своєму самозакоханні пиздою,

а скільки повитягала незрозумілих іноземних слів, я серьозно не зустрічав нормальної людини хто б цей ідіотизм дочитав до абзацу:
--------------------------------------------------------------------------
Ще не сьогоднi, каже вона собi. Нi, ще не сьогоднi. В кухнi - крихiтнiй eat-in kitchen1 (холодильник, електроплитка, шафки з абияк учепленими дверцятами, що наврипились, iно вiдвернешся, безсило вiдхилятися, як щелепа на вже-несамовладному обличчi, i все це вiдгороджено невисоким дощаним стояком, щось нiби шинквасом, - на нього можна просто з то§ вузесенько§ обори подавати до кiмнати - аякже, чому нi! - ну хоч би вранiшню каву, або на обiд - пiдсмажене курча, таке, як ото в телерекламах: золотаво зашкрумiле, мерехке од спiлих сокiв, iз грайливо пiдiбганими нiжками вмощене на лапатих листках салати, засмажене курча завжди вигляда¤ щасливiшим од живого, просто промениться чудесним, смаглим
рум'янцем з утiхи, що зараз його з'§дять, - можна також подавати який-небудь джус, чи джин з тонiком у високих товстобоких шклянках, можна з льодом, кубики, коли набирати, смiшно поторохкують, можна й без льоду, взагалi, можливостей безлiч, треба тiльки одного - щоб хтось сидiв по той бiк §хньо§ довбано§ загороди, в якiй, зда¤ться, завелася мурашва, бо по стiльницi раз у раз повзе щось, що в гiгi¤нiчному американському домi не повинно би повзати, та i в неамериканському теж, - хтось, кому ти це все добро мала б, сяючи журнальною усмiшкою, з кухнi подавати, позаяк же там нiхто не сидить i сидiти не збира¤ться, то ти наповажилась була воздвигнути на стояковi iмпровiзований зимовий сад iз двох безневинних вазонiв - три тижнi тому, коли ти сюди вселилася, то були: пишна темнозелена кучма в жовтогарячих квiтах - раз, i рясне намисто лискучих, схожих на пластиковi, червоних бубок на високих стеблах з еле завуженим листям - два; зараз обидва вазони мають такий вигляд, нiби цi три тижнi §х день у день поливалося сiрчаною кислотою, - на мiсцi буйно§ кучми клаповухо звисають кiлька пожовклих листочкiв з нерiвно обгорiлими краями, а колишнi тугi червонi намистини щодалi, то бiльше нагадують сушену шипшину, навiщось поначiплювану на рудi цурупалки, - найсмiшнiше, що ти якраз не забувала, поливала свiй "зимовий сад", ти плекала його, як учив Вольтер, еге ж, ти хотiла чогось живого в цiй черговiй, казна-якiй з ряду-йому-же-несть-кiнця, тимчасовiй хатi, де бруди всiх попереднiх винаймачiв невiдмивно повсякали в кожну шпарину, так що ти й не бралася §х вiдмивати, - але подлi американськi бур'яни виявилися занiжнi на твою депресiю, що незбовтана гусне в цих чотирьох стiнах, взяли й здохли, поливай не поливай, - а ти ще хочеш, щоб тебе держалися люди!), - так ось, у кухнi з глумливо глупим бульканням скапу¤ вода в раковину, i нiчим перекрити цей звук - навiть касети на поставиш, бо портативний магнiтофончик також чомусь вийшов з ладу. Правда, ще за вiкном, вузьким, як вiдчиненi дверцята шафи, темним о цiй порi ("блайндерсiв" ти не опуска¤ш, бо навпроти все'дно глуха стiна), за протимоскiтною сiткою, либонь, застрягнувши в нiй,
настирливо сюрчить, як далекий телефонний дзвiнок, невидимий коник, - от так само настирливо сюрчить i та думка, може, то взагалi вона й сюрчить, - а чому б не тепер?.. Не вже?.. Чого чекати?..
-----------------------------------------------------------------------------

як сказав поет:
хвороблива квітка зі скаженою пиздою

зауважу що ВЖЕ написано в так званій 'художнійлітературі' стільки лайна, що часу нашіх середньостатистичних 70-80 років не вистачить і на 1% його,

тому якщо не практикувати дискрімінативний підхід- просто не встигнеш прочитати найкраще

текст - це найбільше насильство над людиною, бо вимагає не просто сприймати, ну там як голос в радівє за чайком, чи дивитися через газету, як на зомбо-телебачення, нєт:

ТЄКСТ примусить вас сидіти рака в кріслі, упершися в площину з корявими дрібними літерками та ще й думати забужчини збочені думки про устрій пизди.

чи пак чиїсь інші, переважно такі ж само поверхневі і збоченні. і нецікаві- ось що головне
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 22 comments